ДОСЛІДНА РОБОТА
«ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЛІКУВАННЯ
АКТИНОМІКОЗУ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ».
МЕТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
1.
Відпрацювати методи діагностики та лікування актиномікозу великої рогатої
худоби.
2.
Порівняти ефективність різних способів лікування.
3.
Сприяти підвищення інтересу у студентів до обраної професії розвитку
професійної та навчальної компетентностей.
ХІД ДОСЛІДУ
Протягом 2016-2017 навчального року студентами ІІІ курсу
ветеринарного відділення в навчально-виробничій лабораторії коледжу були
діагностовані кілька випадків актиномікозу в ділянці нижньої щелепи у
продуктивних корів.
Актиномікоз — хронічне інфекційне захворювання, що
супроводжується розвитком запальної специфічної гранульоми (актиномікоми).
Частіше на актиномікоз хворіють велика рогата худоба та свині. Іноді
захворювання охоплює значну частину поголів'я, завдаючи великих економічних
збитків тваринницьким господарствам. Збудником актиномікозу є мікроскопічні гриби з класу Актиноміцети, які досить
поширені в природі: на стеблах і колосках злакових рослин, у ґрунті, ротовій
порожнині. Гриби проникають в організм через заражені грубі корми та підстилку.
У однієї тварини навчально-виробничої лабораторії діагноз
не підтвердився, ще у однієї був несприятливий прогноз, а двом тваринам
вирішили надавати лікувальну допомогу консервативно-оперативними методами.
Актиномікоми у обох корів локалізувалися в ділянці
нижньої щелепи та були приблизно однакового розміру (розмір гусячого яйця)
Перший етап лікування (консервативний) полягав у введенні
в товщу актиномікоми та навколо неї 5% йоду в поєднанні з 0,5% новокаїном.
Після цього першій дослідній тварині безпосередньо в зону ураження вводили
антибіотик окситетрациклін (для зниження активності супутньої мікрофлори), а
другій внутрішньом’язево антибіотик Комбікел, який, відповідно до інструкції,
діє на збудника актиномікозу.
Другий етап (оперативний) проводився через 10 днів після
першого і передбачав хірургічну обробку патологічного осередку.
Так у обох
дослідних тварин були проведені розтини абсцесів, евакуація гнійного ексудату,
промивання порожнини антисептичним розчином, введення активного дренажу із 5%
йодом та застосування відповідних для кожного методу лікування антибіотиків.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
На початку лікування у першої тварини, якій крім йодистих
препаратів в зону патологічного процесу вводили окситетрациклін сформувався
абсцес,що не виправдав наші очікування, а саме він мав кілька порожнин,
фістулу, ділянки, де тканини актиномікози не лізувалися. У Другої тварини, якій
застосовували, поряд із йодистими препаратами, антибіотик Комбікел – навпаки,
абсцес мав чітко виражені контури, одну порожнину, зону розм’якшення,
відсутність твердих тканин актиномікоми. Тобто на першому етапі ефективнішим
виявився метод лікування із використанням йод +Комбікел.
Після хірургічної обробки протягом 4 тижнів проводилася
курація дослідних тварин. Кращий результат загоєння виявився навпаки у тварини,
схема лікування якої включала окситетрациклін. А саме у 1-ї тварини протягом 20
днів на місці актиномікоми залишився тільки рубець, а у другої на момент закінчення
курації ще відчувалося вузлувате сполучнотканинне ущільнення, щоправда без
видимого збільшення чи інших патологічних змін.
ВИСНОВОК.
Отже, провівши дану дослідну роботу студенти – гуртківці
відпрацювали методи діагностики та лікування при актиномікозі великої рогатої
худоби, а також зробили висновок, що застосування поряд із йодистими
препаратами антибіотиків окситетрациклін та Комбікел сприяє одужанню тварин.
Краща ж схема, на нашу думку - це та в яку входить окситетрациклін.
Вашій увазі пропонується навчальний відеофільм по
матеріалах нашої дослідної роботи.
