Непрохідність прямої кишки

Непрохідність прямої кишки

Розрізняють такі форми кишкової непрохідності:

1) динамічна (рефлекторна) паралітичної чи спазматичної етіології;

2) механічна — закупорювання просвіту кишки, стискування та перегинання її;

3) непрохідність внаслідок порушення кровопостачання прямої кишки.

Динамічна непрохідність виникає внаслідок послаблення тонусу на перистальтичних скорочень прямої кишки при виснаженні, переповненні кишки каловими масами та інших хворобах.

Механічний ілеус (непрохідність кишечника) у домашніх тварин зустрічається порівняно рідко, за винятком собак, у яких він спостерігаються частіше, ніж динамічний ілеус.

 При діагностуванні кишкової непрохідності велике значення має поперекова новокаїнова блокада: у разі механічного ілеусу клінічні ознаки захворювання посилюються, а при динамічній непрохідності зазвичай зменшуються і може настати одужання.

Непрохідність внаслідок порушення кровопостачання прямої кишки відбувається як наслідок ускладнень після операцій (пошкодження судин, нервів, утворення рубців та спайок і т.д.).

Лікувальна допомога передбачає усунення причини захворювання, звільнення прямої кишки від калових мас та сторонніх тіл і усунення наслідків захворювання. Для очищення прямої кишки застосовують клізми або проводять оперативне втручання із лапаротомією(http://uk.wikipedia.org/wiki/Лапаротомія ). Для усунення наслідків непрохідності застосовують загальну проти септичну терапію та загальнозміцнюючі організм засоби.

ВІДЕО  Оперативне лікування при непрохідності прямої кишки у кота

18.