Практичне завдання

Подивіться уважно відео. Ознайомтесь із технікою виготовлення ватно-марлевих тампонів та відпрацюйте її самостійно. Зніміть короткий відеоролик, де показано, як ви виготовляєте цю форму перевязного матеріалу та надішліть відео за електронною адресою mischa.litvinenko@ukr.net 
Ваша активність буде оцінена при здачі заліків та іспиту!

ІНТЕРНЕТ-ВІКТОРИНА

Для студентів ІІІ курсу ветеринарного відділення оголошується вікторина "ХТО-КОГО". Кожен учасник повинен в коментарах до цього допису задати питання  із дисципліни "Хірургія ветеринарної медицини" своєму колезі-однокурснику з паралельної групи. Один студент може отримати від іншого тільки одне питання.  Питання повинне розпочинатися із прізвища того хто задає і прізвища кому задається питання. Студент, якому задали питання, тут же в коментарах відповідає на нього вказуючи своє прізвище і на чіє питання дається відповідь. Викладач дисципліни може коментувати будь-який допис та по активності визначить переможців.

Грижі у тварин

Грижа - це зміщення органів черевної порожнини разом з очеревиною за межі своєї природної локалізації. Грижі дуже поширені у сільськогосподарських та домашніх тварин. Вони можуть виникати в будь-якому віці, незалежно від статі та породи тварини. Грижі негативно впливають на продуктивність тварин та можуть призводити до загибелі або передчасної вибраковки тварин.

Пупкова грижа у кошеняти

Класифікація гриж

За анатомічною локалізацією розрізняють такі види черевних гриж:

1) пупкові;

2) пахвинно-мошонкові;

3) грижі білої лінії;

4) бічної й вентральної стінки;

5) промежини;

6) стегнові;

7) діафрагмальні.

За етіологією грижі бувають:

1) природжені;

2) набуті:

- травматичні;

- післяопераційні.

За клінічними ознаками:

1) вправні;

2) невправні;

3) защемлені.

Вправна грижа характеризується вільним і неболючим переміщенням вмісту грижового мішка через грижовий отвір у природну порожнину. Припухлість грижі м'яка, еластична, а при вправленні пальпується грижовий отвір.

Невправна грижа характеризується зрощенням вмісту з грижовим мішком, що буває наслідком вторинних ударів і запальних процесів.

Защемлена грижа, як різновид невправної, має особливість — стискування органа, що випав, у грижовому отворі. Як правило, це буває при малих грижових отворах

Пупкові грижі

Пупкова грижа (hernia umbilicalis) — зміщення внутрішніх органів черевної порожнини разом із очеревиною через пупковий отвір під шкіру. При пупкових грижах за межі черевної порожнини зазвичай випинаються петлі кишок або частини сальника через розширене пупкове кільце. Така грижа найчастіше виявляється у поросят, собак, а також у котів, телят.

При природжених грижах пупковий отвір залишається незарослим, більше того, часто він поступово розширюється. Набуті грижі найчастіше виникають унаслідок травмування, надмірного напруження черевних м'язів зі збільшенням внутрішньочеревного тиску.

Схема будови грижі

В утворенні природженої грижі має значення уповільнена редукція пупкової вени та пупкової артерії з урахусом. З їхніх залишків формуються пупково-печінкова та пупково-міхурна зв'язки, які здатні розтягувати пупкове кільце, діючи в протилежних напрямках. Пупкове кільце може розтягуватись у зв'язку з підвищенням внутрішньочеревного тиску. Натягнення короткої пуповини у плодів багатоплідних тварин під час родів призводить до розширення пупкового кільця ще до виходу з родових шляхів.

У новонароджених поросят пупкове кільце розширюється як у момент боротьби між собою під час ссання, так і під час проповзання через низькі лази. При форсованому відривванні пуповини без належного затискання культі у новонароджених також виникає розширення пупкового кільця. Коли поросят починають підгодовувати (2 — 3-й тиждень життя), у них можливий пронос або запор з тенезмами та підвищенням внутрішньочеревного тиску. Механічне травмування також сприяє розходженню країв грижового кільця, випинанню очеревини і нутрощів. 

Клінічні ознаки. В ділянці пупка виявляється випинання шкіри і прилеглих тканин. Якщо грижовим вмістом є петлі кишки, то прослуховується перистальтика. Унаслідок постійного травмування, особливо у поросят, грижовий мішок склерозується, потовщується, зростається зі шкірою. Під шкірою можуть утворюватись абсцеси.

При вправній грижі, відтискуючи її вміст у черевну порожнину, можна відчути краї грижового кільця. При невправній грижі її вміст не вправляється в черевну порожнину; часто цьому перешкоджають спайки між грижовим мішком і грижовим вмістом або утворення тісних грижових воріт відносно грижового вмісту. Тяжким захворюванням є защемлена грижа. Защемлення зумовлене стисненням грижового вмісту на рівні грижових воріт; воно може бути еластичним, каловим або змішаним. Еластичне защемлення зумовлене скороченням тканин грижового отвору; калове — значним наповненням кишкової петлі вмістом з притисненням її стінки й брижі до грижових воріт; при змішаному защемленні діють обидва зазначені вище фактори. Порушення відтоку крові та лімфи супроводжується набряком, підвищенням проникності кишкової стінки для мікробів, її змертвінням та запаленням очеревини (перитоніт(http://medbib.in.ua/bolezni-bryushinyi.html ).

Прогноз. При вправних і в більшості випадків невправних гриж прогноз сприятливий, за наявності дуже широких грижових воріт — обережний (найчастіше у зв'язку з прориванням швів і рецидивом). При защемлених грижах прогноз обережний або несприятливий.

Лікування оперативне (герніотомія). Консервативні методи (використання лейкопластиру, бандажу, тиснучих пов'язок, втирання в шкіру грижі подразнювальних мазей, підшкірні ін'єкції 95^е спирту, люголівського розчину(http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=6690 ) тощо) малоефективні.

Герніотомія включає в себе такі етапи:

1) Розтин шкіри грижового мішка;

2) Відпрепарування грижового мішка від шкіри;

3) Вправляння грижового мішка та вмістимого в черевну порожнину;

4) Закриття грижового отвору швами (Способи  Герінга – Седамгродського, Гутмана, 1-й і 3-й способи Оливкова (біологічний тампон), Тарасевича(http://vethirurg.ru/sposoby-operacij-pri-pupochnyx-gryzhax/ ) або поліпропіленової сітки (алопластика).

5) Закриття ранового дефекту зовнішніми швами.

 Інтравагінальні (пахово-мошоночні) грижі

Пахово-мошоночною називається грижа, при якій грижовий вміст через паховий і піхвовий канал проникає в мошонку. Ці грижі зустрічаються найчастіше у кнурів. Вони виникають у поросят в перші дні їх життя. Защемлення  пахово-мошоночних гриж відбувається порівняно рідко, але вони вимагають обов'язкового оперативного лікування, в іншому випадку вони досягають значних розмірів, що ускладнює утримання, відгодівлю тварин і призводить до передчасного їх вибракування.

Інтравагінальна грижа у кнурця

За 12 годин до операції призначають голодну дієту. При наявності значних розмірів гриж, а також у неспокійних тварин застосовують внутрішньом'язово аза перон(http://triplex.prom.ua/p58068517-stresnil-azaperon-nejroleptik.html ) або наркоз. Тварина фіксують в спинному положенні з нахилом голови вниз.

 Розріз роблять так, щоб він був на рівні зовнішнього пахового кільця і виходив за межі його назад по ходу сім'яного канатика. Довжина розрізу 5-7 см. розсікають шкіру, підшкірну клітковину і фасцію до піхвового каналу. Потім тупим методом за допомогою марлевого тампона відокремлюють на всьому протязі загальну вагінальну оболонку і разом з сім'яником виводять назовні.

 Захопивши рукою сім’яник, його разом із загальною піхвовою оболонкою перекручують кілька разів по поздовжній осі, тим самим відсуваючи в черевну порожнину його вміст. Якщо грижовий вміст внаслідок зрощення з піхвової оболонкою не вправляється, необхідно її розкрити невеликим розрізом і зруйнувати спайки тупим шляхом. На відстані 2-3 см від зовнішнього кільця на насінний канатик разом з піхвової оболонкою накладають прошивну лігатуру. Далі на один кінець лігатури надягають хірургічну голку і простягають його через зовнішній край, а інший - через внутрішній край зовнішнього пахового кільця. Потім на відстані 1,5-2 см нижче лігатури відсікають насіннєвий канатик.

 Таким чином видаляють його периферичну частину разом із загальною піхвовою оболонкою і сім'яником. Після перерізування канатика кінці ниток стягують і зав'язують. При широких пахових кільцях на них додатково накладають 2-3 вузлуватих шва. Такі шви накладають і на шкіру.

 З метою запобігання скупчення крові лімфи в порожнині мошонки, її розкривають, роблячи розріз шкіри довжиною 2-3 см. За наявності односторонньої грижі другий сім’яник видаляють закритим способом.

Будова та обладнання операційної

Операційна має бути світлою. Стіни її викладають кахлями або фарбують олійною фарбою в білий, голубий чи зеленувато-сірий колір. В окремих випадках стіни й стелю можна побілити вапном. Підлогу краще робити асфальтованою або цементною з люком для стікання рідини, що полегшує прибирання, а за потреби — дезінфекцію.

В операційній мають бути операційні столи для великих і дрібних тварин, окремі столики для інструментів, лікарських засобів, біксів з перев'язним матеріалом. Крім того, потрібно мати дезінфекційні розчини, відро чи таз для використаного перев'язного матеріалу, збирання ексудату тощо.

В операційній необхідно постійно підтримувати чистоту щоденним пологим прибиранням підлоги й миттям панелей, обмиванням дезінфекційними розчинами операційного стола та іншого обладнання. Вікна, особливо за вітряної погоди, мають бути зачинені. Для провітрювання операційну забезпечують вентиляторами, а в разі їх відсутності відкривають вікна в години прибирання.

Оперувати тварин краще в певні дні. Спочатку потрібно робити асептичні операції, а наприкінці роботи — гнійні.

В операційну прийнято входити тільки в спецодязі — халатах. Під час операції не можна допускати ходінь і розмов. Хірург та його помічники безпосередньо перед операцією повинні надягти стерильні халати, шапочки й маски. Шапочка запобігає потраплянню в рану крапель поту, волосся й лупи, а маска — крапель із ротової й носової порожнин під час кашлю. Маску розміром 15 х 18 см з двома парами зав'язок завдовжки 40 см виготовляють із кількох шарів гігроскопічної марлі.

Поруч з операційною бажано мати одну або дві сполучені з нею кімнати. Одну з них використовують для обробки рук і зберігання інструментів, другу — для стерилізації матеріалів, необхідних під час операції

Для проведення кваліфікованої лікувально-профілактичної роботи при хірургічних та інших незаразних хворобах у кожному господарстві, де є своя служба ветеринарної медицини, необхідно мати ветеринарну лікарню з операційною, манежем для приймання хворих тварин, стаціонаром і аптекою, а на тваринницьких фермах — ветеринарні пункти або амбулаторії.

Масові операції найчастіше доводиться виконувати безпосередньо на тваринницьких фермах. У цьому разі для проведення операцій пристосовують окремий станок, тамбур або приміщення. їх потрібно ретельно очистити, помити й продезінфікувати. У гарну безвітряну погоду можна оперувати на відкритому повітрі. Для цього потрібно вибирати рівну галявину з густим травостоєм, удалині від скотарень, гнойових куп і доріг. У таких умовах краще оперувати тварин рано вранці, коли немає пилу.

Отити у тварин

Запалення вуха (отит). Розрізняють запалення зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

Причини: механічне пошкодження, заповзання комах, накопичення в слуховому проході сірки у вигляді «сірчаної пробки», поразка коростою, поява фурункулів, екземи, дерматитів і грибкових захворювань. Хвороби середнього та внутрішнього вуха звичайно є наслідком розвитку місцевої або загальної інфекції.
Їм супроводять або передують риніт, фарингіти і катари євстахієвої труби, що необхідно враховувати при лікуванні після детального клініко-лабораторного дослідження і постановки остаточного діагнозу.

На практиці у великих містах зі значним скупченням домашніх тварин найчастіше зустрічається запалення середнього вуха катарального і гнійного характеру. Воно характеризується запаленням спочатку слизової оболонки, потім всіх тканин середнього вуха, рясним виділенням гною і іноді може закінчуватися перфорацією барабанної перетинки.

Захворювання супроводжується підвищенням температури тіла, пригніченням, втратою апетиту, нахилом голови в бік хворого вуха, в окремих випадках паралічем лицьового нерва (звисання вуха, перекіс губи). Якщо сталася перфорація барабанної перетинки, йде рясне витікання гною.

При лікуванні необхідно призначати антибіотики або сульфаніламіди. Місцеве лікування повинно бути спрямоване на видалення ексудату і застосування 3%-ного спиртового розчину борної кислоти, 3%-ного розчину саліцилової кислоти, 10%-ного розчину йодоформенного ефіру, який володіє високим лікувальним ефектом.

У відео показано одну із причин отиту - личинку комахи у слуховому ході.

Завдання для ІІ курсу

Скажіть, що зображено на фото та для чого цей прилад використовується?
Перші 5 студентів, хто вірно дасть відповідь в коментарах, отримають +1 бал на заліку

Завдання на професіоналізм

Шановні студенти ІІІ курсу відділення "Ветеринарна медицина" подивіться на нижче розміщену світлину, почитайте до неї інформацію і в коментарах позначте: діагноз та назначте лікування. Перші 5 студентів отримають +1бал на заліку.

У поросяти віком 3 місяці в ділянці ануса було помічене горбкувате, припухле утворення, що мало кровоточиві тріщини. При аналізі анамнезу відмітили порушення в утриманні молодих поросят, а саме надмірне скупчене утримання тварин.  Поставте діагноз та назначте лікуваннчя.

Тести для ІV курсу

 Для студентів ІV курсу Ветеринарного відділення цей навчальний рік - останній в стінах нашого навчального закладу. Як тільки вони повернуться із переддипломної практики відразу потрібно буде успішно здати дистанційний замір знань. Для цього слід попрацювати із тестовими завданнями, що розміщені за наступним посиланням

https://plus.google.com/u/0/collection/sqAQQE

ВДАЛОЇ ПІДГОТОВКИ! 

ОГОЛОШЕННЯ!

Шановні студенти відділення "Ветеринарна медицина"! Швидко плине час, не встигнете і глянути -  літня сесія. Для успішного складання іспиту із дисципліни "Хірургія ветеринарної медицини" Вам у нагоді стануть публікації, тренінгові завдання, ситуаційні задачі та інша інформація, що розміщуватимуться в даному блозі. Активні учасники будуть відмічені на заняттях з дисципліни.