Тема:«Проблеми штучного регулювання популяції безпритульних
тварин»
Мета: Сприяти розвитку у студентів ключових компетентностей:
спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова компетентність,уміння
вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності екологічна
грамотність і здорове життя.
Очікувані
результати:
Студенти повинні вміти:
- використовувати в мовленні терміни, поняття, формулювати відповідь,
обговорювати результати і робити висновки з даної теми, складати усне і
письмове повідомлення, виголошувати його, зосередивши увагу на проблемі
збільшення популяції безпритульних тварин;
- використовувати сучасні пристрої для пошуку інформації, її оброблення,
збереження і передавання, створювати інформаційні продукти по даній темі
(презентації, відеофільми);
- закріпити та поглибити теоретичні знання, що отримані під час аудиторних
занять із спеціальних дисциплін: «Хірургія ветеринарної медицини», «Анатомія»,,
«Ветеринарна фармакологія;
- розуміти і виконувати встановлені державою закони і правила, дотримуватись
загальновизнаних моральних принципів і цінностей і бути готовими відстоювати їх;
- усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність,
зокрема у випадку збільшення популяції бездомних тварин і виникнення спалахів
інфекційних хвороб тварин, людей внаслідок цього.
Мета відкритого
заняття: Продемонструвати поєднання традиційних та інноваційних
методів і форм проведення позааудиторних
занять практичного характеру із використанням сучасних технічних засобів
навчання.
Методи: розповідь, бесіда, повідомлення, демонстрація, показ,
виконання практичних вправ.
Матеріально-технічне
забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: мультимедійний проектор, презентації:«Медикаментозне забезпечення операції»,
«Будова статевих органів кота», «Орхіектомія котів», фрагмент відеофільму «Пухнасті
безхатьки», хірургічні інструменти, засоби фіксації, операційний стіл
Виноградова, медикаменти, гумові рукавички, халати, шапочки, перев’язний та
шовний матеріал.
Література (основна
та додаткова):
1. Петренко О.Ф. та ін.. Хірургія ветеринарної медицини.-К.:Вища освіта,
2005.- 398 с.
2. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою:
підручник для вищих державних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації із
спеціальності «Ветеринарна медицина». – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 336
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
1. Організаційна
частина: Перевірка присутності студентів, готовності аудиторії до
заняття. Створення позитивної психо-емоційної атмосфери в групі студентів.
2. Актуалізація
опорних знань:
1. Що таке наркоз та які
є види наркозу?
2. Дати визначення «анестезія».
3. Перерахувати статеві
органи самця .
5. Назвати етапи
підготовки операційного поля.
6. Як потрібно
підготовляти руки хірурга до операції?
7. Що таке «кастрація», «орхіектомія»?
3. Повідомлення
теми, формування мети та основних завдань: Повідомити тему, сформувати мету та основні завдання (показати на екрані
слайди). Тема: «Проблеми штучного регулювання популяції безпритульних тварин». Мета:
Сприяти розвитку у студентів ключових компетентностей: спілкування державною
мовою, інформаційно-цифрова компетентність,уміння вчитися
впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності екологічна грамотність
і здорове життя.
4. Мотивація
навчальної діяльності (питання, задачі, предметні ситуації):
Важливість даного питання в контексті сучасної підготовки ветеринарних
спеціалістів. Зосередження увари на проблемі неконтрольованого збільшення
популяції кішок. Демонстрація фрагменту відеофільму «Пухнасті безхатьки» .
5. Інструктаж
вступний. Згідно інструкції з охорони праці.
6. План заняття
І. Теоретична частина
1. Проблема неконтрольованого
розмноження безпритульних тварин та
заходи зменшення їх популяції;
2. Медикаментозне
забезпечення операції;
3. Особливості будови
статевого апарату кота;
4. Техніка проведення
орхіектомії котів.
ІІ. Практична частина (Формування умінь
та навиків. Перелік практичних завдань)
1. Проведення загального та
місцевого знеболення;
2. Кастрація кота закритим
методом.
7. Інструктаж
заключний. Згідно інструкції з охорони праці. Прибирання робочих
місць.
8. Підведення
підсумків:
- узагальнення
матеріалу. Практичне значення даної теми для спеціалістів
ветеринарної медицини.
- завдання для
самостійної роботи.Оформити реферати з даної теми. Підготувати матеріали для публікації в
блозі «Хірургія ветеринарної медицини».
Учасники:
студенти ІІІ курсу 1групи і ІІ курсу 4
групи;
Викладач:
Литвиненко М.О.
Дата і час проведення: 30. 11. 2018 р., 15 год. 20 хв.
Місце проведення: Клініка ветеринарної медицини ХВТК ПДАА
Мета заходу: Сприяти розвитку у студентів ключових компетентностей:
- спілкування державною мовою;
- інформаційно-цифрова компетентність;
- уміння вчитися впродовж життя;
- ініціативність і підприємливість;
- соціальна та громадянська компетентності;
- обізнаність та самовираження у сфері культури.
Засоби і обладнання: сценарій, питання із дисципліни, відомості для
підрахунку балів, емблема, засоби естетичного оформлення приміщення, музична
апаратура, мультимедійний проектор, комп’ютер, презентація, відеофільми, перев’язний
матеріал, муляжі.
Література:
1. Борисевич В.Б.Ветеринарна
ортопедія і офтальмологія. — К.: Урожай, 1991.
Добрий день шановні студенти, учасники змагання, викладачі
та всі присутні в цьому залі. Сьогодні ми зібралися, щоб визначити найкращого
знавця дисципліни "Хірургія ветеринарної медицини».
Як говорить латинське прислів’я: «Крапля руйнує камінь не
силою, а частим падінням. Так і людина стає вченою не силою, а завдяки
старанням у навчанні». Саме тому всі викладачі своєю роботою стараються передати Вам знання по вашій майбутній
професії. А професія ветеринарного спеціаліста є одною з найважливіших. Бо як
сказав Євсеєнко: «Медицина рятує людину, а ветеринарна медицина - людство». Цей вислів як найкраще характеризує
нашу професію.
Мета заходу
полягає у розвитку
ключових компетентностей студентів:
- спілкування державною мовою;
- інформаційно-цифрова компетентність;
- уміння вчитися впродовж життя;
- ініціативність і підприємливість;
- соціальна та громадянська компетентності;
- обізнаність та самовираження у сфері культури.
Сьогоднішні учасники змагання – це дві команди найкращих студентів нашого закладу, які своєю наполегливою працею
та старанністю протягом усього терміну навчання вже довели свої високі знання та практичні вміння.
Яка команда краща з них? А це вирішиться у чесній
боротьбі сьогодні.
Тож давайте привітаємо наших учасників оплесками та
запросимо їх на «ХІРУРГІЧНИЙ БАТЛ».
Присутніх студентів я хочу попросити: любіть свою
майбутню професію, поважайте викладачів, які Вас навчають, будьте дружніми між
собою і все у вашому житті буде добре.
Спочатку, як заведено, гості повинні представитися. Наші
команди мають свої візитівки. У
візитівку включається назва команди, гасло, а також персональне представлення
кожного учасника. Злагодженість та оригінальність – основні критерії оцінювання. ВІЗИТІВКИ КОМАНД
Викладач:
А
зараз давайте почнемо змагання!
Перший конкурс називається «Хірурги-теоретики».
Кожен член команди
дасть відповідь на 2
тестових та 1 фотозапитання. Кожне
тестове питання має три варіанти відповіді. Вірна відповідь оцінюється в 1 бал.
У Фотозапитанняі потрібно назвати інструмент, що зображений. Вірна відповідь оцінюється в 1 бал. Перед
початком конкурсу кожен із учасників витягне по 3 порядкових номера, які
відповідають запитанням.
ЗАВДАННЯ КОНКУРСУ
Викладач:
Я бачу, що наші команди мають досить непогані теоретичні
знання із дисципліни «Хірургія ветеринарної медицини». А зараз давайте трішки
відпочинемо. На посвяті у студенти відділення «Ветеринарна медицина» ви бачили
першу серію блокбастера про суперветагентів «Місія нездійсненна.Початок». Зараз
до вашої уваги продовження цього серіалу. «Місія нездійсненна. Юний хірург».
Другим нашим змаганням буде конкурс під назвою «Хірурги –
практики».
Ми вивчали з вами десмургію. До речі, що це за наука?
Вірно, це наука про пов'язки.
ЗАВДАННЯ КОНКУРСУ
2 представника від команди одночасно на швидкість повинні накласти дві
пов'язки: спіральну і пов'язку на роги. Третій учасник надасть свою руку в
якості муляжа кінцівки для накладання спіральної пов'язки. Переможе команда
учасники якої швидше і якісніше накладуть пов'язки. Сигналом закінчення є
піднята вгору рука.
Викладач:
Дуже добре. Я задоволений Вашими вміннями і навиками. А
ми рухаємося далі.
А наступний наш конкурс називається «Хірурги - ерудити».
УМОВИ КОНКУРСУ
Кожен учасник повинен був підготувати по 1 питанню з
вивченого на даний момент матеріалу із теми «Кастрація тварин». Питання повинне
мати конкретну однозначну відповідь. Учасник однієї команди обирає собі
опонента із команди суперників та задає питання. Вірна відповідь – 1 бал. Кожен
студент може задати одне питання, кожен може дати лише 1 відповідь.
Викладач:
Ну що ж питання та відповіді були професіональними гідні
справжніх ветеринарних спеціалістів. Доки
журі підводить проміжні результати ми подивимося новий випуск на каналі ANIMALPLACE.
ЦІКАВІ ФАКТИ., а саме «Тварини-символи України»
РОЗВАЖАЛЬНА ПАУЗА «Цікаві факти про тварин»
Викладач: Ну що відпочили? Тоді продовжимо. Останній
наш конкурс називається «Хірурги-дотепники». Обидві команди повинні були
підготувати нам якусь цікавинку. Це можуть бути будь-які жартівливі постановки
пов’язані з ветеринарією або тваринами. В цьому конкурсі переможця визначать
глядачі силою своїх оплесків. Жюрі
поставить 2 бали тій команді, яка отримала більше оплесків.
А доки іде визначення команди-переможниці, ми подивимося
ролик «Кумедні тваринки»
Заключне слово
викладача.
На даному етапі наша держава переживає не кращі часи. При
цьому на ринку праці актуальність втрачає багато професій. Але доки людство
існуватиме та харчуватиметься, доти і будуть необхідні ветеринарні спеціалісти.
Але хорошого спеціаліста потрібно ще підготувати, дати відповідні теоретичні
знання та практичні навики. Ось цим і займаються всі викладачі та працівники коледжу.
Наші учасники довели, що вони гідні носити почесне звання «Кращий хірург»
На цьому наш вечір закінчено, дякую всім учасникам та
присутнім за увагу. До нових зустрічей! Хай Вам щастить!
Тема: «Вроджені
вади розвитку домашніх тварин та їх хірургічна корекція».
Мета: Сприяти
розвитку у студентів ключових компетентностей: спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова
компетентність,уміння вчитися впродовж життя, екологічна грамотність і
здорове життя.
Очікувані результати:
Студенти
повинні вміти:
- використовувати
в мовленні терміни, поняття, формулювати відповідь, обговорювати результати і
робити висновки з даної теми, складати усне і письмове повідомлення,
виголошувати його, зосередивши увагу на проблемі збільшення випадків народження
тварин із вродженими вадами розвитку;
- використовувати
сучасні пристрої для пошуку інформації, її оброблення, збереження і
передавання, створювати інформаційні продукти по даній темі (презентації,
відеофільми);
- закріпити та
поглибити теоретичні знання, що отримані під час аудиторних занять із
спеціальних дисциплін: «Хірургія ветеринарної медицини», «Анатомія»,
«Патологічна анатомія», «Ветеринарна фармакологія;
- усвідомлювати
причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність, зокрема у випадку
виникнення вроджених вад розвитку, використовувати знання для пояснення користі
і шкоди здобутків промисловості для тварин, людини і довкілля.
Мета відкритого заняття: Продемонструвати поєднання традиційних та інноваційних
методів і форм проведення позааудиторних занять із використанням сучасних
технічних засобів навчання.
4. Патологічна
фізіологія і патологічна анатомія тварин :підручник /А.Й. Мазуркевич; за ред.
А.Й. Мазуркевича. Вінниця : Нова Книга, 2008. 343 с.
5. Хмельницький
Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою: підручник для вищих
державних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності «Ветеринарна
медицина». – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 336
СТРУКТУРА
ЗАНЯТТЯ
1. Організаційна
частина: Перевірка присутності студентів, готовності аудиторії до
заняття. Створення позитивної психо-емоційної атмосфери в групі студентів.
2.
Актуалізація опорних знань:
1.
Що таке внутрішньоутробний розвиток?
2.
Які причини різних вроджених вад розвитку? (метод «Мікрофон»)
3. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань:
Повідомити тему, сформувати мету
та основні завдання . Тема: Вроджені вади розвитку домашніх тварин та їх
хірургічна корекція. Мета: Сприяти розвитку у студентів ключових
компетентностей: спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова
компетентність, уміння вчитися впродовж життя, екологічна грамотність і здорове
життя.
4. Мотивація навчальної діяльності (питання, задачі,
предметні ситуації):
Важливість
даного питання в контексті сучасної підготовки ветеринарних спеціалістів. Зосередження
уваги на проблемі все більшої кількості випадків патології внутрішньоутробного розвитку
плодів. Демонстрація відеофільмів: «Вроджені неврологічні розлади у кошеняти»,
«Вроджена вада заплюсневого (скакального) суглобу у кошеняти».
5.
План заняття
1. Загальна характеристика
вроджених вад розвитку.
2. Деякі вроджені вади, що мають летальний наслідок:
А) Краніосхізис;
Б) Заяча губа і вовча паща
В) Циклопія;
Г) Анасарка;
2. Деякі вроджені вади, що підлягають хірургічній
корекції:
6. Підведення підсумків: 1. Чи всі патології внутрішньоутробного розвитку
виліковні? 2. Чи можна попередити їх виникнення?
7. Узагальнення матеріалу: Практичне значення даної теми для спеціалістів
ветеринарної медицини. Стимулювання студентів.
8. Завдання для самостійної
роботи.Виконання
рефератів із даної тематики та підготовка матеріалів для публікації в блозі
«Хірургія ветеринарної медицини».
Викладач: Литвиненко М. О.
«Вроджені
вади розвитку домашніх тварин та їх хірургічна корекція»
Добрий день усім присутнім! Я радий Вас вітати на
сьогоднішньому занятті. Черговий назвіть відсутніх і причину їх відсутності. Окрім
гуртківців, на сьогоднішнє засідання гуртка запрошувалися всі бажаючі студенти
та викладачі, адже тема нашого засідання дуже актуальна, а саме: «Вроджені вади
розвитку домашніх тварин та їх хірургічна корекція». Мета: Сприяти розвитку у
студентів ключових компетентностей: спілкування державною мовою,
інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, екологічна
грамотність і здорове життя.
Та перш ніж почати, я хотів би почути від вас:
1.
Що ви знаєте про вади внутрішньоутробного розвитку?
2.
Які причини різних вроджених вад розвитку? Називайте по черзі по одній причині (метод
«Мікрофон»).
Ваші знання доводять той факт, що дана тема постійно
згадується в ЗМІ, інтернеті. Вона актуальна для
ветеринарії, гуманної медицини та людства в цілому.
Важливість даного питання в контексті сучасної підготовки
ветеринарних спеціалістів значна. Адже з погіршенням екології та розвитком
біотехнології, генетики, селекції, фармацевтики, виробництва та переробки
продукції тваринництва та інших напрямків науки проблема збільшення кількості
випадків патології внутрішньоутробного розвитку тварин набуває загрозливих
масштабів. І ця проблема не так далеко, як може вважати дехто із присутніх. Що
вже там говорити, якщо основою для сьогоднішнього заняття є клінічні випадки
вад розвитку, що трапилися в нашій місцевості.
Вроджені вади не
тільки шкодять тваринкам, хоча їм в першу чергу, а й приносять багато
неприємностей людям. По - перше це матеріальні втрати для тих хто займається
племінним розведенням тварин. Особини з вадами розвитку, якщо і виживають, то
обов’язково підлягають вибракуванню. Ось, наприклад, кошенятко чистокровної
породи британська висловуха, що має невиліковну ваду неврологічного характеру (Демонстрація
відеофільму: «Вроджені неврологічні розлади у кошеняти»).
А по – друге, чи можна спокійно дивитися на таких ось
бідолах як ось цей безпорідний пухнастик з генетичною вадою заплюсневого суглобу? (Демонстрація відеофільму «Вроджена
вада заплюсневого (скакального) суглобу у кошеняти»).
Сьогодні наше засідання пройде за таким планом. Увага на
екран.
План заняття
1.
Загальна характеристика вроджених вад розвитку.
2.
Деякі вроджені вади, що мають летальний наслідок:
А) Краніосхізис;
Б) Заяча губа і вовча паща
В). Циклопія;
Г) Анасарка;
2.
Деякі вроджені вади, що підлягають хірургічній корекції:
Гастрошизіс і
вроджена грижа.
1.
Загальна характеристика вроджених вад розвитку.
Вродженою вадою розвитку плода називається будь-яке
анатомічне відхилення в розвитку частини тіла або органу, яке носить стійкий характер,
і виникає в результаті впливу несприятливих факторів або мутації генів.
Вивчає ці вади наука – тератологія (з гр.. тератос –
чудовисько, виродок, логос- вчення, наука).
Всі причини, які
призводять до виникнення вроджених аномалій плода, класифікуються на дві
основні групи:
1. Спадкові фактори (аномалія розвитку передається дитині
у спадок від одного з батьків, тобто виникає порок в результаті мутації генів).
2. Тератогенні причини, тобто вплив несприятливих
факторів на розвиток плоду, таких як: застосування вагітним деяких ліків
(антибіотиків), перенесені інфекційні хвороби, вплив іонізуючого опромінення,
отруєння, пухлини статевих органів, неправильна годівля і навіть стресові
фактори, зокрема переляк.
За
ступенем тяжкості всі вроджені вади розвитку плоду діляться на:
Помірно важкі. Це аномалії, які вимагають певного лікування, але не істотно погіршують
життя тварини і не загрожують йому.
Тяжкі аномалії. Вади, які потребують негайного лікування, зазвичай, хірургічного, щоб
зберегти тварині життя.
Летальні вади. Це аномалії розвитку, які несумісні з життям і не можуть бути
відкоректовані за допомогою лікування або хірургії.
Вроджених вад розвитку
– дуже багато. Про них більш детально Ви дізнаєтеся на заняттях з
дисципліни «Патологічна анатомія і фізіологія тварин». Ми ж поговоримо сьогодні
про ті, клінічні випадки, що спостерігалися нашими викладачами і студентами
нашого коледжу протягом кількох останніх років. Також ознайомимося з
визначенням та причинами патологій, наголосимо на лікуванні та профілактиці
деяких із них. Гуртківцям було задане домашнє завдання: «Підібрати матеріали по
конкретним випадкам патології внутрішньоутробного розвитку тварин користуючись
підручниками та мережею інтернет». Кожна із доповідей буде супроводжуватися
відповідним відео виробництва лабораторії «Хірургія ветеринарної медицини».
2.
Деякі вроджені вади, що мають летальний наслідок
Перша
група вроджених вад розвитку – це вади, що мають летальний наслідок. Тобто
врятувати новонароджених з такими вадами в більшості випадків неможливо.
А) Краніосхізис
Серед найбільш частих зовні помітних дефектів головного
мозку спостерігається такий стан, при якому передня частина нервової трубки не
закривається з дорзальної сторони. В цьому випадку головний мозок і череп
залишаються відкритими, що відомо під назвою краніосхізіса.
Зазвичай
краніосхізіс супроводжується недорозвиненням головного мозку. У тому випадку,
якщо спостерігається майже повне недорозвинення головного мозку, то такий стан
називають аненцефалія. Такі надзвичайно потворні плоди зазвичай швидко гинуть,
так як оголені головний мозок і його оболонки дуже легко вражаються інфекцією. Одним
з найбільш помітних дефектів головного мозку є мікроцефалія. Мозок у мікроцефалів
надзвичайно малий і такі індивідууми в буквальному сенсі цього слова «мають
дуже мало над вухами». Мікроцефали зазвичай
не живуть довго після народження. Стан, При якому шлуночки головного
мозку розширені внаслідок ненормального кількості цереброспінальної рідини,
відоме як гідроцефалія. Череп зародка з його ще не зрощеними швами дуже
пластичний і здатний розширюватися в міру збільшення розміру головного мозку.
Найчастіше кора мозку так сильно притискається до черепа
внаслідок підвищеного тиску цереброспінальної рідини, що вона стає безнадійно
пошкодженою. Іноді незалежно, а іноді
разом з гідроцефалією з'являється місцеве випинання частини головного мозку, що
виступає через незакритий шов черепа і покрите зверху лише шкірою. Цей стан
називається мозкової грижею Причинні фактори, що лежать в основі як
гідроцефалії, так і мозкової грижі, ще не відомі. Можливо, що в багатьох
випадках блокування сильвієвого каналу перешкоджає нормальному відтоку
церебральної рідини з шлуночків півкуль і проміжного мозку, внаслідок чого
викликається їх надмірне розширення. Однак відсутність достовірних даних поки
що не дозволяє остаточно судити про механізм утворення мозкової грижі.
Б)Заяча губа і вовча паща
Вовча паща, так само як і заяча губа – вроджені дефекти,
що характеризуються розщепленням губи та твердого піднебіння. Розвиваються на
початкових стадіях вагітності в процесі формування плоду в материнській утробі.
Відбувається деформація через відсутність необхідної кількості тканин в області
губ і рота. Іноді навіть при наявності необхідної кількості тканин змінюється
сам процес її з"єднання, що також призводить до патології рота і
піднебіння. Тварини не можуть нормально споживати корм. Причинами є генетичні
порушення, а також вплив фізичних, хімічних та емоційних чинників.
На додаток до чисто генетичних причин, вовча паща може
бути обумовлена впливом навколишнього середовища. Часто цей дефект
спостерігається у потомства діабетиків. Було експериментально встановлено, що
на появу дефекту впливає дисбаланс вітаміну A (як надлишок, так і недолік) і
стероїди, отримані або вироблені організмом матері протягом перших трьох тижнів
вагітності. Таке збільшення виробництва кортикостероїдів може бути часто
пов'язано з неврівноваженим темпераментом або серйозним переляком. У собак
дефіцит вітаміну B12 також може бути ідентифікований, як причина появи вовчої
пащі.
Заяча губа - тріщина в передній частині піднебіння, що
проходить через центр ясна і передню губу до мочки носа (іноді і через неї).
Цей дефект викликаний порушенням розвитку ембріона в дещо інший час, ніж вовча
паща. Але причини подібні. Іноді, якщо психо-біохімічне пошкодження тривало трохи більше часу, ніж миттєва
травма, можна виявити відразу два цих дефекту у одного цуценяти. Хоча у людей ці дефекти виправляються
хірургічними методами, у собак та інших тварин ці зусилля не виправдані.
В) Циклопія
Циклопія (лат. Cyclopia; син. циклоцефалія) — вада розвитку
у хребетних, при якій очні яблука повністю або частково зрощені і розміщені в
одній очній ямці. Циклопи гинуть в перші дні життя.
Дефект виникає внаслідок
хромосомної мутації або при потраплянні в організм матері тератогенних речовин,
тобто тих, які здатні викликати порушення розвитку та каліцтво. До тератогенів
належать фізичні, хімічні, біологічні чинники: Які ж це чинники?
Аномалії найчастіше проявляються в критичні періоди
онтогенезу, коли організм найбільш вразливий до впливу чинників довкілля. В
ембріогенезі виділяють три критичні періоди:
- період
імплантації;
- період
плацентації;
- перинатальний
період.
Г)Анасарка
Новонароджених із анасаркою часто називають «моржами»,
вони можуть важити, наприклад у собак, більше 1 кг, що часто унеможливлює
нормальний перебіг пологів. Дана аномалія обумовлена порушенням циркуляції
лімфи та накопиченням її під шкірою. Це може бути пов’язане із вродженим
захворюванням щитовидної залози, хворобами серця, нирок, інфекційними хворобами
тощо. Летальність становить майже 100%, хоча новонародженні можуть
народжуватися живими.
Анасарка (водянка шкіри або вроджений летальний набряк) -
це дифузна набряклість м'яких тканин з переважною локалізацією в нижній
половині тулуба, що виникає як наслідок інших захворювань і має прогресивний
перебіг. Надлишок рідинного компонента при анасарці спостерігається не тільки у
вигляді підшкірно локалізованої рідини, але і у вигляді внутрішньопорожнинного
скупчення ексудату з розвитком асциту, перикардиту та плевриту.
Клінічна симптоматика і інтенсивність прогресування
анасарки безпосередньо залежить від фонового захворювання, ускладненням якого
вона є, проте в більшості випадків спостерігається повільно прогресуючий
перебіг з тривалим латентним періодом.
Крім візуальних змін м'яких тканин просочених лімфою є
просочування рідиною міжальвеолярного простору легень і скупченням в нижніх
відділах плевральної порожнини. Як правило, гідроторакс в даному випадку носить
двосторонній характер і супроводжується вираженими дихальними розладами,
зумовленими компресією головних структур середостіння. Таким чином, поява
симптомів порушення вентиляції легень свідчить про масивне скупчення рідини в
плевральних порожнинах. Тому новонароджені гинуть, як правило майже відразу
після народження. Анасарка плоду,
спостерігається з частотою 1 випадок на 1000 епізодів пологів.
2. Деякі вроджені вади, що підлягають хірургічній
корекції.
Та все ж таки, новонароджені з деякими вадами можуть бути
врятовані і в подальшому нормально жити і не відрізнятися від інших тварин
свого виду. Тому зараз до вашої уваги доповідь про саме такі патології.
Гастрошизіс і вроджена грижа;
Гастрошизис — вроджений дефект передньої черевної стінки,
при якому через розщелину з черевної порожнини випадають петлі кишечнику іноді
й інші органи. Виникає під час внутрішньоутробного розвитку спонтанно на місці
стику пупка і нормальної шкіри, органи
не покриті вісцеральною очеревиною й амніоном.
Підвищують ризик розвитку гастрошизису: молодий вік
матері, інфекції, а також фактори, що
можуть призводити до низької ваги плоду.
Гастрошизис, як вроджена вада, може успадковуватися а
іноді може бути спорадичним захворюванням внаслідок мутації. Крім того,
гастрошизис може виникати внаслідок інших вад розвитку та не пов'язуватись з
генетичними змінами;
Супутні вади розвитку при гастрошизисі зустрічаються
тільки зі сторони кишечника, найчастіше це — атрезія кишечника, тобто
непрохідна зарощена кишка. Крім того може бути вроджений короткий кишечник,
відсутність диференціації на тонкий і товстий кишечник, вади ротації і
фіксації, і інші.
Лікування
Якщо оперативне втручання проводиться відразу, то петлі
кишечника вкладаються в черевну порожнину і черевну стінку зашивають. Іноді
черевна порожнина є занадто малою, щоб помістити туди весь кишечник, тоді для
пластики використовують чужерідний матеріал, який пізніше при наступних
оперативних втручаннях видаляється.
Вроджена
пупкова грижа – це зміщення внутрішніх органів із
черевної порожнини під шкіру, в сусідню порожнину чи канал через природні або
штучні отвори з вип'ячуванням вистилаючої її оболонки (очеревини).
Доведений рецесивний тип спадковості пупкових гриж. Після народження в ділянці пупка з'являється
м'яка, еластична не болюча, без підвищення температури припухлість. При
защемленні органів вона напружена, болюча, з підвищеною температурою. Можливий
запор і блювота.
Лікування. Застосування паліативних способів (стискуючі
пов'язки, втирання або ін'єкції підшкірно гостро подразнюючих речовин)
малоефективне. Перевагу віддають герніотомії, що полягає у відділенні грижового
мішка і вправленні в черевну порожнину; в його відділенні з наступним розтином,
вправленням випалих органів і висіканням залишків мішка. При защемленій грижі,
у випадку некрозу сальника чи ділянки кишки, проводять їх резекцію. Далі
виконують пластику грижового отвору різними способами залежно від його величини
— від простих вузлуватих чи петлеподібних швів до закривання великих грижових
воріт кусками фасціальної тканини, деепіталізованими полосками шкіри або алопластичним
матеріалом (капрон, лавсан, тефлон). Зайву шкіру видаляють, після чого рану
закривають вузлуватими швами.
Підведення підсумків: Отже, ви наглядно ознайомилися із деякими вродженими
вадами новонароджених і я хотів би поставити ряд питань:
1.
Чи всі патології внутрішньоутробного розвитку виліковні?
2.
Чи можна попередити їх виникнення? Як це зробити?
Я
хотів би подякувати гуртківцям за підготовлений матеріал, присутнім за
активність. Зважаючи, що практичне значення даної теми для спеціалістів
ветеринарної медицини дуже велике, я думаю, що матеріали цього заняття стануть
у пригоді вам, як майбутнім висококваліфікованим фахівцям. . Всі, хто готували
матеріали матимуть додатковий бал на заліку з дисципліни «Хірургія ветеринарної
медицини».
Завдання для самостійної роботи.Виконання рефератів із даної тематики та підготовка
матеріалів для публікації в блозі «Хірургія ветеринарної медицини».
4.
Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин :підручник /А.Й.
Мазуркевич; за ред. А.Й. Мазуркевича. Вінниця : Нова Книга, 2008. 343 с.
5. Хмельницький
Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою: підручник для вищих
державних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності «Ветеринарна
медицина». – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 336
